Синевирська рада » Закарпатські екскурсоводи виступили проти «зеленого меду» на Шипоті і Синевирі
СИНЕВИРСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
photography
НОВИНИ
Анонси
4 Вересня 2019
БФ “СИНЕВИР” ПРОСИТЬ ГРОМАДСЬКІСТЬ ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТ ІЗ СПОРУДЖЕННЯ ПАМ’ЯТНИКА БОКОРАШАМ

Благодійний Фонд “СИНЕВИР” розпочинає кампанію зі збору коштів на реалізацію благодійної програми із спорудження пам’ятника історико культурного значення “Бокораші” у с. Синевир …

Культура, спорт і дозвілля
3 Липня 2019
У Львові відбудеться виставка живопису Василя Шиндри “Карпатські візії синього виру”

У середу, 3 липня о 16.00 в Музеї етнографії та художнього промислу ІН НАН України (м. Львів, проспект Свободи, 15) відбудеться відкриття …

Культура, спорт і дозвілля
30 Травня 2019
9 червня на Синевирському перевалі пройде фестиваль «Проводи отар на полонину»

У неділю, 09 червня 2019 року, на Синевирському перевалі відбудеться традиційне народне свято «Проводи отар на полонину». Святковий фестиваль розпочнеться о 13:00 …

Культура, спорт і дозвілля
16 Травня 2019
Про Синевир написали у книзі «Ukraїner. Країна зсередини»

У червні 2016 року “Ukraїner” розпочав свою роботу як медіа-проект для прихильників інтелектуальних ЗМІ, несподіваних географічних відкриттів та мультикультурності. Проект “Ukraїner” розповідає …

Закарпатські екскурсоводи виступили проти «зеленого меду» на Шипоті і Синевирі

Основним меседжем розмови стала безпека та комфорт туристів, безпека туристичних продуктів

Гіди з Регіональної туристичної організації області зробили відкрите звернення до влади з приводу фальшивих продуктів на топових туроб’єктах краю та ініціюють двосторонню зустріч із продавцями на місцях.

Два тижні тому в Укрінформі вийшов матеріал “Коли турист – простак, то мед… зеленіє” на тему підроблених туристичних продуктів, які продають у деяких популярних туристичних локаціях на Закарпатті, зокрема, мова йшла про Міжгірщину, озеро Синевир та водоспад Шипіт. У публікації йшлося про “зелені меди”, чаї з ароматизаторами, бриндзю та вино — це перелік продуктів, які на сувеніри купують майже всі туристи, що сюди приїжджають.

Але з простого матеріалу про безпеку споживання раптом зчинився справжній скандал: екскурсоводам, які давали коментарі кореспондентові Укрінформу, погрожували розібратися за наклепи ті ж таки продавці “зелених” сувенірів. Відтак, екскурсоводи Регіональної туристичної організації (РТУ) Закарпаття зібрали прес-конференцію щодо безпеки туристичних продуктів, та поговорили про те, як це впливає на розвиток туристичного ринку і чому необхідно, аби продукти та послуги були якісними.

Та як завжди буває, коли говориш про проблеми галузі, – починається з меду, а закінчується патовою ситуацією, що складається на Синевирському озері через будівництво нової дороги. Через це об’єкт опиняється під загрозою зникнення, як свого часу сталося зі знаменитим закарпатським Солотвиним, куди зараз своїх туристів не повезе жоден оператор — бо небезпечно.

 

ТУРИСТ — НЕ ЛОХ, ЕКСКУРСОВОД — НЕ ВОРОГ!

– Екскурсоводів звинуватили в тому, що начебто ми віднаджуємо туристів від місцевих виробників, які тільки продажем сувенірки й можуть заробити в депресивному регіоні, – каже член РТУ Олександр Шершун.

– Ми не проти якоїсь локальної торгівлі на цих об’єктах. Але є момент безпеки туристів, і на це треба зважати. Бо за всі мінуси при обслуговуванні, зрештою, відповідають таки екскурсоводи й оператори. Та не екскурсоводи повинні регулювати те, що продається на туристичному ринку Закарпаття, а чиновники відповідної галузі й правоохоронці, які видають дозволи на торгівлю.

Чи є якась ліцензія на ці продукти від профільних органів? На мед і вино, гриби, які на прилавках стоять і в спеку, і в мороз під прямими променями сонця? Чи є дозвіл на торгівлю алкоголем у туристичних локаціях, як, наприклад, на Шипоті? Чому ці органи не регулюють цю сферу — питання до них, – акцентує Шершун.

Але в сенсі скандалу, втрапили в неприємну ситуацію якраз екскурсоводи — саме на нас полетіли погрози від торговців. Виходить, що продавці з керівництвом собі домовилися і працюють, а ми просто повинні їм постачати туристів – і тримати рот на замку, – каже Шершун.

Втім, наголошує він, цінність туристичного бренду “Верховина” повинні розуміти усі гравці ринку, і продавці локальних продуктів – також. Вони перші мають бути зацікавлені в тому, щоб турист ще не раз туди повернувся. Хочеш торгувати — торгуй, але турист – це не лох, він має отримати якісну послугу. Наразі, за словами Шершуна, на Закарпатті добрий турпотік, хоча він коливається від року до року.

 

НАМ ТРЕБА ВТРИМАТИ ПОТІК ТУРИСТІВ САМЕ ЯКІСТЮ ПОСЛУГ

– Це результат певних напрацювань, зусиль, маркетингової роботи — те, що ми фактично з 2012 року не мали проблеми з постійним потоком туристів. Вони тут були завжди. Всі були впевнені, що раз масово приїхали цього року, приїдуть і наступного. Але візьміть до уваги, що через той же безвіз ситуація змінюється, і щороку туристів стає менше. Вони перерозподіляються у потоках — на ближній закордон (Румунія, Угорщина, Словаччина), ми конкуруємо з цими країнами зараз хіба тим, що у нас — дешевше. А треба буде конкурувати й надалі, тому має бути не тільки дешевше, а й якісно. Тоді можемо в майбутньому компенсувати спад українських туристів, які виїхали на відпочинок за кордон, гостями з країн-сусідів.

Але європейському туристу потрібні якісні послуги і товари, потрібна інфраструктура, треба, щоб не було сміття. Це порядок денний, і треба починати над цим працювати вже. Якщо ми один раз отримаємо антирекламу від якогось туроператора (ну, от травонулися б у них туристи — вином чи медом), вони не те що більше не привезуть туристів, вони нам таку антирекламу зроблять! І поїдуть у Львів, Франківськ чи Камянець-Подільський. Або ж переключаться на іншу дистанцію тут уже, на Закарпатті, підуть на ту ж Рахівщину чи Тячівщину.

Тому розмови про якісний турпродукт треба піднімати вже зараз, а люди, які захищають свою неправильну позицію і звинувачують екскурсоводів, фактично, пиляють гілку, на якій самі сидять. Замість того, щоб з’ясовувати – хто, де і що публічно сказав – їм треба працювати над тим, щоб турист до них повертався. Тому щоб закрити питання з медом: не було такого, аби ми забороняли продавати вам цей “мед”, просто не називайте його так, вказуйте, що це — цукровий сироп із барвником, – каже Олександр Шершун.

– Фактично, основний меседж нашої сьогоднішньої розмови — це безпека та комфорт туристів. Вони везуть сюди гроші, й ми маємо створити умови, щоб вони про це не шкодували. Не можна керуватися правилом, що я от сьогодні заробив, а завтра — як Бог дасть! Для того, аби він дав, треба працювати. Якісно! – каже гід Максим Адаменко.

– Для туристів, які сьогодні їдуть до нас, Закарпаття — це квест з отриманням квитків, їм треба трястися сюди не завжди комфортним потягом, потім їх тут зустрічають ліцензовані фірми чи приватні гіди, везуть на природні та історичні об’єкти, від яких туристи мають певні очікування. І що їх очікує на Синевирі чи в Пилипці? Місцеві підприємці, які просто хочуть нажитися. Так от, на Синевир їдуть, аби піднятися наверх, подихати повітрям, а натомість – дорогою треба відскакувати на узбіччя, бо там стільки машин, що загазованість гірша, як у місті. З Шипотом так само — до водоспаду лишилася остання “лінія оборони” від торговців. А це все – Нацпарк і заповідна територія державного лісгоспу, вони відповідальні за ці території, і якщо там знаходиться бізнес, то він має за якимись правилами працювати.

 

НЕ ТЯГНІТЬ СЮДИ КИЇВСЬКИХ ПРОКУРОРІВ!

Професор Федір Шандор, експерт із регіонального туризму каже, що вплинути на ситуацію можна уже зараз і напряму: ці два об’єкти — Синевир та Шипот — це територія держави, у них є охорона, й для того, аби там був лад, просто треба дотримуватися того, що прописано у їхніх правилах та обов’язках.

– Тому – які паркінги? Не треба розводити людей, що ці паркінги в Нацпарку облаштовують київські прокурори, ті київські прокурори – ні сном, ні духом про те, що їх іменем на Синевирі облаштовані приватні парковки, зате про це добре знає місцеве керівництво, – каже Шандор.

– Так само у торговців має бути ліцензія, санітарна книжка. Узагалі, чи це місцеві жителі є власниками тих “точок”, – то ще питання. Бо є інформація, що на Шипоті торгують навіть ФОПи з Мукачева, — каже Шандор.

 

ПРОБЛЕМУ МОЖНА ВИРІШИТИ “НА РАЗ” – ЦЕ ПРЕРОГАТИВА ҐАЗДИ ТЕРИТОРІЇ

– Чому, власне, виник цей скандал із “зеленим медом” – каже Шандор, – тому що за ним, коли розмотуєш клубок, тягнеться цілий шлейф проблем, які ніхто не хоче вирішувати, – усі хочуть лише заробляти на туризмі. У нас в різних інстанціях сидять посадові особи в кабінетах і не відчувають цього тиску, а ви підіть туди, на місце з туристами! І винен буде хто? Екскурсовод, бо він привів туристів. А практика показує, що вирішує проблеми на об’єкті його ґазда — як це було у випадку з термальними курортами в Косоні та Береговому біля “Жайворонка”, де продавців непевним товаром просто не допустили торгувати власники басейнів, – каже Шандор.

Але ж у Нацпарку, якщо спитати – чому тут торгують “зеленим медом”, кажуть, що так вони дають змогу працювати місцевому населенню у депресивному регіоні.

– Якщо вони торгують яфинами — без питань, але хто їм дозволяє продавати фальсифікат чи алкогольні напої? – каже Шандор.

– Ситуація іноді стає настільки абсурдною: от у Нацпарку біля Реабілітаційного центру ведмедів на літній період з’являється МАФ, де туристи купують холодне пиво й морозиво, і п’ючи, дивляться на ведмедів, хворих тварин, яких у цирках також поїли, — ну, хіба це місце для пива? – підхоплює думку закарпатський екскурсовод Сергій Прокоп.

– Є для того відповідні місця, от хай пиво п’ють у пабах.

 

НАЙГІРШЕ БУДЕ, ЯКЩО ЦИМ ТОРГОВЦЯМ ПРОСТО ЗАБОРОНЯТЬ ПРОДАВАТИ

 – Ми ж не проти того, щоб у цих місцях розвивалося локальне підприємництво, і дуже не хочеться, аби зараз уся дискусія звелася до того, що цих торговців просто розженуть, – каже Шершун.

– Це не конструктивно – просто заборонити їм торгувати. Ми не проти розвитку локального підприємництва, це їхні фішки. Для нас головне, щоб усі цінували працю інших: ми везли б туристів, а їм би продавали якісний продукт. Дуже дорого вартує затягнути туди туриста, взяти ті квитки, пробитися через посередників, тому не хочеться, щоб потім через такі дрібниці ми цих туристів втрачали.

– Насправді, «зелений мед» — це найменша проблема, – каже Сергій Прокоп.

– Турист справді хоче щось купити на місці. І зараз ситуація складається так, що у сезон канікул – дуже багато груп дітей, їх відправляють батьки, дають їм кошти на оригінальні сувеніри, а вони везуть той «мед» – і мами його вдома просто викидають у смітник. Чи дадуть їм і наступного року кошти на такий сувенір?

– Насправді, щодо організованих груп, де ти, як приймаюча сторона, гарантуєш рівень обслуговування та безпеку, де ти відповідальний за ціну-якість, то їх узагалі не допускаєш до таких контрагентів. Бо є впевненість, що в результаті такої покупки отримаємо незадоволення і негативні враження та відгуки. У нас на трасі біля Мукачева стоять із винами і маринованими грибами на сонці цілими тижнями — за технологією зберігання ці продукти узагалі не можна після такого вживати! – каже Адаменко.

 

ПРИЇДЕМО НА РОЗМОВУ

Наразі, кажуть гіди з Регіональної туристичної організації, вони готові тримати проблему на контролі й розпочинати діалог.

 – Зараз анонсуємо виїзд у Пилипець і Синевир, для діалогу з продавцями, це наступний крок у вирішенні цього питання. Плюс до того — готуємо офіційне звернення до профільного Департаменту ОДА, запрошуємо чиновників поїхати разом, – каже Шершун.

– Ми, насправді, ходимо по дуже тонкому льоду. У нас на перспективу зменшуватиметься кількість туристів. Хіба що за рахунок дитячих груп триматиметься потік надалі, тому треба докладати зусиль, щоб заробляти з туризму могли всі, – додає Сергій Прокоп.

– Самі учасники ринку мають сформувати для себе брендування якості, – каже Шершун. – Закарпатське має бути якісним, і це повинні розуміти всі, – від бабусі, яка продає гриби чи трав’яні збори, до великих виробників. У цьому всі мають бути зацікавлені. Бо ми просто перетворимося на регіон лоукостного туризму — де дешево і неякісно. А ті, хто мають гроші, зупинятимуться у великих готелях, і від цього втратять усі, зокрема й бабусі.

– Діалог потрібен, бо є стратегія розвитку області, де туризму відводиться провідна роль, тому цей ринок треба регулювати, – каже Шандор.

– Нам кажуть, що ми дарма нагнітаємо ситуацію, кричимо. Тут спочатку треба кричати, а потім говорити, бо по-чесному не виходить, як не вийшло з Боржавою і Свидовцем. Представник Департаменту економрозвитку Закарпатської ОДА Любов Когуч каже, що фахівці департаменту вже звернулися до головного управління ЗОУМГ із листом, аби вони вжили заходів стосовно благоустрою біля Шипоту, ще не було відповіді на звернення. Про Синевир поінформували нове керівництво області, скоріш за все, буде створена робоча група щодо вирішення цих проблем, сказала вона.

 

МЕД І ПАРКОВКИ — НАЙМЕНША ЗАГРОЗА, БІЛЬШІ — СМІТТЯ ТА БУДІВНИЦТВО ДОРОГИ

– Насправді, мед і парковки — це найменша загроза наразі, – каже Сергій Прокоп.

– Керівництво Нацпарку пояснює проблему тим, що депресивним районам треба якось виживати. Нацпарк Синевир має 43 тис. га у верхів’ї басейну річки Теребля. Там живе 20 тис. людей. Дана установа має усього 350 робочих місць. Більше ніяких підприємств там нема. Але там ще більша проблема – зі сміттям – чому водосховище таке забруднене? Міністерство досі не вирішило питання вивозу ТПВ з території Нацпарку — це ще масштабніша проблема, і на тому ж озері Синевир – купа сміття, і на це звертають увагу туристи. Але ж за в’їзд беруть гроші — то могли би й прибирати, – каже гід.

Крім того, велика загроза для Синевиру — це будівництво нової дороги до озера. Вона будується по гідротехнічній споруді, оскільки Синевир – це озеро, утворене обвально-загатним способом; дамба, на якій будують дорогу, утворилася через обвал 10 тис. років тому. А тепер рух нею не забороняється, а збільшується. Хто робив оцінку для цієї дороги? Чи може цей зсув утримувати такий рух, таке навантаження, хто регулює тоннаж автобусів із туристами, які там їздитимуть? Якщо на цю дамбу буде додаткове навантаження, вода почне промивати нори в ній – і озеро або витече, або пройде зсув – і тоді не просто витече вода, а можуть бути й жертви.

– Це буде такий солотвинський вихід у вирішенні питання Синевиру, – наголошує Федір Шандор.

– Перед тим, як у Солотвині утворився карст, ми з 1996 року кричали, що є така небезпека. Але нас не чули. Тепер відомий курорт стоїть – і жоден гід не повезе туди туристів. Так і на Синевирі зараз. А коли буде проблема, ці люди скажуть: ой! Тому другий вихід для цих об’єктів — не солотвинський — це вирішувати проблему вже зараз. Тому ми і кричимо, і починаємо діяти. Починаємо з діалогу. Чекаємо усіх, включно з торговцями, керівництвом Нацпарку та держлісгоспу на зустріч 25 липня на Синевирі та на Шипоті.

 

Джерело: Укрінформ 

Текст: Тетяна Когутич, Ужгород

Фото Сергія Гудака