Синевирська рада » Різдвяні привітання
СИНЕВИРСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
photography
НОВИНИ
Релігія
19 Листопада 2018
“Запали свічку пам’яті”- до 85-тих роковин Голодомору

Цієї суботи, 24 листопада, відбудуться загальнодержавні жалобні заходи до 85-тих роковин Голодомору. Українці і світове співтовариство вшановуватимуть пам’ять жертв геноциду-Голодомору 1932-33 років. О …

Релігія
3 Вересня 2018
Свято Успіння Пресвятої Богородиці у Синевирі

28 серпня, у свято Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, православні віруючі села Синевир Міжгірського району відзначили престольний празник свого …

Релігія
2 Липня 2018
Митрополит Бориспільський і Броварський Антоній відвідав Синевир

18 червня 2018 року, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви, Блаженішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, керуючий справами УПЦ, митрополит Бориспільський …

Релігія
4 Червня 2018
На День Святої Трійці синевирці відзначили храмове свято

У неділю, 27 травня 2018 року, Церква відзначала одне з головних церковних свят – День Святої Трійці. Своє престольне свято в цей …

Різдвяні привітання

Різдвяне привітання Блаженнішого Святослава
Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви

 

 

 *****             *****               *****

 

Різдвяне привітання

Преосвященних владик МІЛАНА, єпископа Мукачівського
та Ніла, єпископа-помічника

 

 

ВІРНИКАМ МУКАЧІВСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ І ВСІМ ЛЮДЯМ ДОБРОЇ ВОЛІ

Дорогі браття у священстві, преподобні браття і сестри у монашестві,
дорогі брати і сестри у Христі! 

  ХРИСТОС РАЖДАЄТЬСЯ! СЛАВІТЕ ЄГО!

 

Тріє царі несуть дари
До Вифлеєм міста,
Де Діва Пречиста
Сина повила.

Звізда їм ся об’явила
В дорозі о Бозі,
При волі, при ослі
їм ознайомила

 

Трьох волхвів-мудреців ми традиційно називаємо царями. Коли дивимось на них, нас би мало захоплювати не стільки їх високе походження, як їхня мудрість, яка безсумнівно є натхненою з висоти.  Навіть будучи поганами, вони в природній спосіб виконали Слово Боже, яке говорить: «Я бажаю милосердя, а не жертви, і пізнання Бога – більше, ніж всепалення» (Осія 6,6). Ми, котрі належимо до народу християнського і не є поганами та знаємо християнські традиції, звичаї, мали б мати ще більше прагнення шукати та пізнавати Господа.

Дорогі брати і сестри, в ці Різдвяні свята усім нам необхідний, передусім, великий дар віри. На кожній Божественній Літургії ми співаємо у Символі віри, що віруємо «в єдину, святу, соборну й апостольську Церкву». Та тільки завдяки Дару Святого Духа ми можемо повірити від усього серця, що тим сяючим світлом, цією зіркою, цим CВІТЛОМ НАРОДІВ, як навчає Другий Ватиканський собор, є Христос, «ясність якого сяє на обличчі Церкви» (Другий Ватиканський собор, Lumen Gentium, 1).

Йдучи за зіркою, мудреці, хоча й мали труднощі: захмарене небо, втрати орієнтиру, – все ж таки були супроводжувані світлом. Так і протягом століть історії Церкви бувають моменти, коли світло, що нас веде, немов би тьмяніє. Його тимчасово закривають хмари. Здається, що ми втрачаємо орієнтир. Але тільки віра в те, що ЦЕРКВА Є СВІТЛОМ, може допомогти нам іти за її проводом до Христа, незважаючи на те, що бачимо гріхи дітей-вірників Церкви, а навіть і ієрархії, людські помилки, кризові моменти.

Дорогі брати і сестри, Бажаю Вам такої віри, яка б зробила кожну нашу родину – домашню Церкву – променем світла для людей в нашому суспільстві, середовищем молитви,  взаємної любові та пошани, передавання віри молодому поколінню. Це світло домашніх Церков разом зі світлом, яке походить зі святості та ревного служіння пастирів, та зі світлом молитовного життя богопосвячених осіб творить єдине СВІТЛО ДЛЯ НАРОДІВ, тобто єдину ЦЕРКВУ, Яка таким чином стає необхідним маяком, що показує всім нам шлях до Христа.

З нагоди Різдвяних свят бажаємо Вам, дорогі браття і сестри у Христі, радості, тепла і злагоди. Нехай у наших родинах засяє світло віфлеємської ночі, світло Христової присутності посеред нас.

 

ХРИСТОС РАЖДАЄТЬСЯ! СЛАВІТЕ ЄГО! 

Ваші у Христі 

владика Мілан,

єпарх Мукачівський

владика Ніл,

помічний єпископ

 

*****             *****               *****

 

Різдвяне послання
митрополита Київського і всієї України Епіфанія
преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім православним вірним України

 

 

Дорогі браття і сестри!
Христос народився!
Славімо Його!

 

Такі короткі й прості слова цього нашого традиційного християнського вітання, але наскільки глибоким змістом наповнені вони, адже засвідчують нашу віру в те, що обітниця Божа справдилася, Спаситель світу воістину з’явився, друга Особа Пресвятої Тройці – предвічний Син Божий – народився від Духа Святого і Марії Діви, ставши також і Сином Людським. «Немовля народилося нам – Син даний нам» (Іс. 9: 6), – пророкує святий Ісая, вказуючи, що народження Ісуса Христа відбулося саме для нас.

Цю ж думку пояснює і святитель Григорій Богослов, кажучи про народження Спасителя: «Він з’являється заради нас, народившись, щоб як Він дав нам буття, так Він і дарував нам блаженне буття… Ось, що ми святкуємо, ось, що ми прославляємо цього дня: пришестя Бога до людей для того, щоб нам переселитися або, краще, повернутися до Бога…, щоб, відклавши стару людину, зодягнутися в нову (Еф. 4: 22 – 24), і як вмерли ми в Адамі, так ожили у Христі (1 Кор. 15: 22), з Христом і народжуючись, і розпинаючись, і погребаючись, і піднімаючись».

Через гріхопадіння наших прабатьків зло, тління і смерть увійшли в саму людську природу, пошкодивши її. Тому людина, створена Богом для блаженного вічного буття, через відступлення від Творця стала підвладною стражданням і смерті, визволитися від яких власними силами не здатна. Чому не здатна? Тому, що не сама себе людина створила і не своєю волею з’явилася у бутті, але є творінням Божим і Його волею створена з пороху земного. Таким чином, без Бога не може людина очиститися від влади гріха, і тому потребує Спасителя – Того, Хто визволяє її від рабства злу, Того, Хто відновлює її природу, Того, Хто повертає її до єдності з Творцем.

Предвічний Бог став людиною і, як пророкував святий Ісая, «узяв на Себе наші немочі, і поніс наші хвороби […], ранами Його ми зцілилися» (Іс. 53: 4, 5). Саме тому радіють небеса і земля, саме тому славословлять ангели та втішаються люди, адже прийшов Переможець смерті, народився Спаситель, Який відроджує нас для життя вічного.

Ми знаємо, що Господь Ісус Христос звершив все необхідне для спасіння всіх людей, але від кожного з нас особисто залежить, чи приймаємо ми цей дар вічного життя, приготовлений для нас. Тому свято Різдва Христового – це не лише нагадування нам про давні історичні події у Вифлеємі Юдейському, це не лише нагода для добрих мрій і побажань, для спілкування з рідними й близькими, для подарунків та веселощів. Різдво Христове – це особистий заклик до кожного дати своїм життям відповідь на все те, що Спаситель зробив для нас.

У чому полягає ця відповідь? У виконанні волі Божої, викладеної для нас у двох заповідях: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю […], а ближнього твого – як самого себе» (Мф. 22: 37 – 39). Гріх розділяє, а любов – єднає. Гріх відділив людину від Бога, гріх робить нас чужими одне одному, а любов відкриває для нас єднання між собою в добрі та правді, любов повертає нас до втраченої колись єдності з Небесним Отцем.

Тому в ці святкові дні, осмислюючи значення Різдва Христового, радіючи, що Син Божий народився «заради нас людей і заради нашого спасіння», маємо спонукати себе до виконання волі Божої, до викорінення зі своїх сердець ворожнечі, неправди та всього того, що віддаляє нас від Господа і від ближніх, всього того, що протилежне любові. Не легка ця справа, і не в одну мить досягається успіх, але саме для того і прийшов Спаситель світу, щоб допомогти нам у її звершенні, зміцнити нас у боротьбі з гріхом, дати силу перемогти диявола.

Дорогі брати і сестри!
Всі ви знаєте, що 15 грудня 2018 року у Святій Софії Київській відбувся Об’єднавчий собор, який поклав основу для відновлення єдності українського православ’я. Двері нашої єдиної помісної Православної Церкви України відчинені для всіх, хто бажає разом у ній служити Богові та її народові.

Попереду багато спільної праці для зміцнення цієї єдності. Найперше маємо надалі підносити молитви за Церкву, за подолання ворожнечі та за примноження любові. Також і ми самі маємо відкласти минулі протистояння, відчуження і ворожнечу, бо лише через прощення одне одному ми можемо справді утвердити єдину помісну автокефальну Українську Православну Церкву. Пильнуймо: заклики до розпалювання ворожнечі чи до насильства відкидаймо, а те, що слугує любові та миру, – приймаймо.
Щоразу, коли промовляємо слова молитви Господньої «прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим», усвідомлюймо, що ми не повинні уподібнюватися немилосердному позичальнику з притчі, який упросив царя пробачити йому великий борг, а сам не побажав значно менший борг пробачити ближньому своєму.

Дорогі браття і сестри!
У ці святкові дні сердечно вітаю всіх вас зі святом Різдва Христового, а також із Новим Роком. Вітаю Президента України Петра Порошенка, Верховну Раду України й Український уряд. Наші спільні теплі вітання передаємо Збройним силам України й усім нашим мужнім захисникам, які жертовно захищають Батьківщину, підносимо до Бога свої молитви за них і просимо в Нього оберігати їх. Від Золотоверхого Києва надсилаємо також вітання і молитовні побажання тим, хто святкує народження Сина Божого в умовах окупації, в полоні чи несправедливому ув’язненні, і просимо в Господа для них підтримки та захисту.

У ці радісні дні подякуймо Господу нашому Ісусу Христу за всі Його благодіяння, виявлені до нас, до нашої Церкви й України. Нехай Всемилостивий Бог простить усі наші гріхи вільні й невільні, утвердить єдину помісну автокефальну Українську Православну Церкву, дарує нашій державі перемогу та справедливий мир, благословить Україну й увесь український народ у 2019 році.
Заради нас Син Божий у смиренні прийшов у світ, закликаючи кожного до миру, злагоди та єдності, щоб ми ходили дорогою правди і не піддавалися на оману. Зробімо все від нас залежне, щоби дати добру відповідь на цей заклик!
Христос народився!

Славімо Його!

Епіфаній,
Митрополит Київський і всієї України
Різдво Христове,
2018 / 2019 р.,
м. Київ

 

*****             *****               *****

 

Різдвяне послання
Предстоятеля Української Православної Церкви (МП)
Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія
Архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам
Української Православної Церкви

 

 

Христос рождається, славте!

Сердечно поздоровляю усіх Вас: боголюбиві Архіпастирі і пастирі, всечесні іноки та інокині, дорогі брати і сестри, — з великим і радісним Празником Різдва по плоті Спасителя нашого і Бога, Господа Іісуса Христа.

У ці священні дні вся повнота нашої Святої Української Православної Церкви підносить смиренні молитви, згадуючи та прославляючи неосяжну Божественну любов та дякуючи Богові за те, що Він зійшов на землю, прийняв на Себе нашу людську природу, щоби спасти нас. Святий Григорій Неокесарійський говорить, що Вітхий Днями Бог став Младенцем, щоб нас зробити Божими дітьми; Сидячий у славі на Небесах заради нас покоїться в яслах безсловесних тварин; Безстрастний, Безтілесний, Неосяжний сповивається пеленами, щоб розірвати узи гріха, якими було зв’язано людство.

У ці святкові дні ми з любов’ю та благоговійним подивом згадуємо благословенну Вефлеємську ніч, під таємничим покровом якої звершилась «велика благочестя тайна: Бог з’явився у плоті» (1 Тим. 3, 16). Син Божий народився вночі, щоб розвіяти духовну ніч, якою гріх огорнув людство, і щоб нагадати нам, що Він, наш Спаситель і Господь, є «Світло Істинне, Яке просвітлює всяку людину, грядущу у світ» (Ін. 1, 9), щоб нагадати, що Він є Сонце Правди, з Яким ніч стає днем і без Якого день стає ніччю.

Якими щасливими були Вефлеємські пастушки, що чули Ангельський спів: «Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк. 2, 14). Вони з трепетом ступили в Вефлеємську печеру і побачили Дивного Богомладенця, сповитого і лежачого в яслах (Лк. 2, 16). Їхній розум не зміг збагнути, але вірою серця вони зрозуміли, що перед ними лежить Той, Хто колись з дівственної землі створив Адама і Хто тепер із Пресвятої Діви зіткав Собі плоть і прийшов Сам на землю як Новий Адам.

Пастушки вірою серця зрозуміли, що перед ними лежить Предвічний Бог, Який прийшов на землю, щоб спасти людство, яке Він створив, і щоб знищити смерть, яку Він не створював (Прем. 1, 13). Пастушки вірою серця зрозуміли, що перед ними лежить Великий Пастир, Який «покладає душу Свою за овець» Своїх (Ін. 10, 11), Який залишив багато овець незаблудших, щоби знайти одну заблудшу (Мф. 18, 12).

Прийшли до новонародженого Богомладенця і мудрі Волхви, три Царі зі сходу, які принесли Йому дари: ладан, золото і смирну. Волхвам було відкрито, що перед ними лежить «Первосвященик майбутніх благ» (Євр. 9, 11) і «Цар царів» (Апок. 19, 16). Звістка про те, що у світ прийшов Цар (Мф. 2, 2), схвилювала властолюбивого царя Ірода, а потім, протягом усієї історії, ця звістка хвилювала тих, хто, як Ірод, був одержимий пристрастю властолюбія. Властолюбці не хочуть мати над собою Царя, бо у своїй гордині вони вважають себе кращими за всіх. Властолюбці не сприймають владу як Хрест, який має покласти на них Бог, вони вважають, що влада це є те, до чого треба просто добиватись, використовуючи і застосовуючи всі можливості і засоби, незалежно від їх морального наповнення. Властолюбці, якщо навіть вірять у Христа, однак вони Христу не підкоряються, а навпаки, намагаються примусити Христа робити їх земними царями. Саме цього вимагали від Спасителя, як від Месії, іудейські старійшини; і коли вони почули слова Спасителя, що Його Царство не від цього світу, то зненавиділи Христа і розіп’яли Його.

Властолюбіє — це медаль, на зворотній стороні якої знаходиться богоборство. Властолюбіє нищить всіх, хто ним одержимий, незалежно від того, чи це мирська людина, чи ця людина має високий духовний сан. Ця пристрасть нищить всіх і вся.

Пам’ятаймо про це, дорогі брати і сестри. Пам’ятаймо, що Син Божий прийшов на землю, щоб нам подарувати Царство вічне, Царство не від цього світу. Син Божий створив Церкву, яка веде людину до вічного Царства і вічного життя. Церква є містичним Тілом Христовим, а Він, Христос, Божий Син і наш Спаситель, є її Главою і Великим Керманичем. Всі ми, люди, без винятку, маємо покорятися Церкві, тобто не керувати Церквою, а жити за її законами. Хто вносить закони властолюбія і насилля в життя Церкви, той стає в Церкві чужим тілом, яке рано чи пізно благодать Божа викине за Церковний поріг.

Нехай не буде цього з нами, бо Христос народився, щоби нас об’єднати в Істині, якою являється Він Сам, щоб ми у Христі навчались пізнавати, що є воля Божа, і намагались творити її, тому що у волі Божій — наше життя.

Ще раз вітаю Вас, дорогі брати і сестри, з Різдвом Христовим, з Новим Церковним роком та з празником святого Богоявління. Нехай Син Божий, Який народився у світ і став Сином Людським, благословить усіх нас, весь наш Український народ і землю. Нехай Вефлеємська зірка освітлює наші земні стежки, щоби ми в мирі, смиренні та взаємній любові проводили дні свого земного мандрування, а у вічності сподобились жити в радості там, де царює вічний Цар, Владика і Господь наш Іісус Христос. Амінь.

 

Смиренний
+ОНУФРІЙ
Митрополит Київський і всієї України

Різдво Христове,
2018/2019
м. Київ